ПОМУШТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Муштрувати якийсь час. Літо пробуду в піонертаборі, помуштрую дітлашню, накупаюся в морі досхочу… (Гончар, Тронка, 1963, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 138.

Помуштрувати, ру́ю, єш, гл. Поучить нѣкоторое время военнымъ пріемамъ; пошкодить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 301.