ПО́МПА1, и, ж. Урочистість, пишнота, розрахована на зовнішній ефект. Савенка зустрічали з помпою на вокзалі вузькоколійної залізниці (Сміл., Сад, 1952, 168); Все це робиться заради помпи: треба ж Фердінандові перед похоронами зробити рекламу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 23).
ПО́МПА2, и, ж. Насос для викачування чи нагнітання рідини або газу. Червонофлотці поволі нагнітали помпами повітря в шланги, проведені до водолазів (Трубл., Шхуна.., 1940, 112); Гігантські помпи день і ніч вивергали [викачували] на поверхню підземну воду (Ю. Янов., Мир, 1956, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 135.