ПОМОРИ́ТИСЯ, мо́римося, мо́ритеся, док., розм.

1. рідко. Отруїтися (про всіх або багатьох).

2. Стомитися (про всіх або багатьох). Танцювали, танцювали та й поморились.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 134.

Поморитися, римося, теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Чуб. III. 241. Танцювали, танцювали та й поморились. Драг. 340.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 299.