ПОМКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Помчати. Та як звечоріло й соловейко щебетнув, як же він схаменувся тоді й вхопив шапку й помкнувся з хати (Вовчок, Вибр., 1937, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 130.

Помкнутися, нуся, нешся, гл. Помчаться, броситься. Помкнулась аж туди пташка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 298.