Про УКРЛІТ.ORG

помитися

ПОМИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. Миючись, очистити себе від бруду. Помившись холодною водою, вона почала вбиратись перед дзеркалом в давно забуте, здавалось, дівоче вбрання (Довж., І, 1958, 329); Степан ще пішов додому, помився біля криничного жолоба, переодягнувся і лише тоді попрямував до Ольги (Стельмах, II, 1962, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 122.

Помитися, ми́юся, єшся, гл. Помыться. Чоловік той став просити вовка, щоб він позволив йому перед смертю помитися. Чуб. І. 52. Помыть голову. Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 296.

вгору