ПОМЕТУШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. Метушитися якийсь час. — Та те, що вони тут трохи пометушаться, — ніщо в порівнянні з наслідками, які ми маємо завдяки цьому (Шовк., Інженери, 1956, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 118.

Пометушитися, шу́ся, ши́шся, гл. Посуетиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 295.