ПОМЕ́КАТИ, аю, аєш, док. Мекати якийсь час. [Романюк:] А що я йому скажу? Помекав, помекав в телефон, вибачайте, як баран, та й все (Корн., II, 1955, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 115.

Помекати, каю, єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 294.