ПОМАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., фам. Маніжити якийсь час. — От бачиш, — промовила вона регочучи, — як щодня отак поманіжим тебе, то й навчишся!.. (Збірник про Кроп., 1955, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 113.

Поманіжити, жу, жиш, гл. Понѣжить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 293.