ПОМАЙСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Майструвати якийсь час. Я сам, щиро помайструвавши із тиждень коло шпильочка над озерцем, таке спорядив собі урвисько (Вовчок, VI, 1956, 394).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 112.

Помайструвати, ру́ю, єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував. Драг. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 292.