ПОМА́ЗАННЯ, я, с., церк., заст. Християнський релігійний обряд, при якому мастять миром навхрест під час хрещення дитини, коронування царя, перед смертю і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 111.

Помазання, ня, с. Помазаніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 292.

пома́зання — християнський ре­лігійний обряд, при якому свяще­ник мастить миром навхрест під час хрещення дитину, царя під час коронування, людину перед смер­тю і т. ін.; уже в Біблії описується обряд пома́зання на ца́рство, де Самуїл помазав Саула на царя Ізра­їлю.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 468.