ПОМ’Я́КШЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пом’якши́ти і пом’якши́тися. Для пом’якшення шкіри рук протирайте їх сумішшю з 50 грамів гліцерину, 5 грамів нашатирного спирту і 50 грамів води (Хлібороб Укр., 10, 1971, 39); У її голосі він вловив якесь пом’якшення (Рибак, Помилка.., 1956, 205); Піти на пом’якшення вимоги, — це пошкодити вихованню Маслюка (Багмут, Щасл. день.., 1951, 70); [3орін (з легким докором):] Скільки разів казав: ну хто ж козиряє без форми? [Альоша:] Прошу пом’якшення, Василю Федоровичу: звичка (Баш, П’єси, 1958, 144); Точно і спокійно, без приятельських пом’якшень і перебільшень окреслює він [В. Блакитний] лінію поетичного розвитку В. Чумака (Не ілюстрація.., 1967, 217); Радянський Союз вніс цілий ряд пропозицій, спрямованих на пом’якшення міжнародної напруженості, на зміцнення миру і безпеки народів (Рад. Укр., 26.XI 1957, 1).

2. лінгв. Властивість за знач. пом’якши́ти 7 і пом’якши́тися 7. Усі числівники на —дцять зберігають пом’якшення кінцевого т (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 381); Палаталізація.., або пом’якшення, приголосних виникає внаслідок додаткового підняття середньої спинки язика до твердого піднебіння (Сучасна укр. літ. мова, І, 1969, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 139.