ПОЛІТЕХНІ́ЗМ, у, ч. Система навчання, яка передбачає теоретичне і практичне ознайомлення з основними галузями сучасного виробництва. Однією з важливих особливостей підготовки кваліфікованих робітників при високих темпах технічного прогресу є розширення кваліфікації робітника, тобто застосування елементів політехнізму в праці (Вісник АН, 8, 1957, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 80.