ПОЛІСТИРО́Л, у, ч. Пластична маса з високими електроізоляційними властивостями, яка застосовується в електротехніці, у будівництві, для виготовлення предметів домашнього вжитку і т. ін. Виготовлені з полістиролу нові марки труб і резервуари для транспортування і зберігання нафтопродуктів не бояться корозії (Рад. Укр., 11.XII 1962, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 79.