ПОЛІ́БОЧОК, ПОЛІ́БІЧОК, чка, ч., діал. Невелика бочка. По кутках стоять.. полібочки з капустою, огірками, буряками, квасом (Сл. Гр.); — А ти де був..? — У хоромах за полібічком (Черемш., Тв., 1960, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 72.