ПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.

1. чого, спец. Здатність тіл проявляти певні властивості в деяких точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших. Полярність магнетизму.

2. спец. Властивість рослин на одному кінці свого організму мати пагони, на другому — коріння. Полярністю називається властивість рослин утворювати на протилежних полюсах осі свого тіла пагони і коріння (Наука.., 11, 1963, 40).

3. чого, перен., книжн. Властивість за знач. поля́рний 2. Більшість почуттів легко згрупувати в пари, які мають протилежні якості. Цю особливість називають полярністю почуттів (Психол., 1956, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 109.