ПОЛЯ́РНО. Присл. до поля́рний 2. Купівля і продаж являють собою один і той самий акт як взаємовідношення двох полярно протилежних осіб — власника грошей і товаровласника (Маркс, Капітал, І, кн. І, 1952, 116); Коли розуміти під музою творчість, а під модами — те, що має певного часу в певних колах суспільства найбільше і при тому обов’язкове визнання та схвалення,.. то слід погодитись, що це — речі полярно протилежні (Рильський, Веч. розмови, 1964, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 109.