ПОЛУСТА́НОК, нка, ч. Невелика залізнична станція. За годину Нагорний з чемоданом у руці вже зійшов з приміського поїзда на маленькому полустанку в лісі (Донч., VI, 1957, 194); Наближається до полустанка Поїзд, уповільнюючи рух (Шер., Дорога.., 1957, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 104.