ПОЛУ́СКАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. перех. Полузати багато чого-небудь (насіння, горіхів і т. ін.).

2. неперех. Потріскатися, лопнути (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

3. перех. Лузати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 104.

Полускати, каю, єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 290.