ПОЛУ́ПАТИ, аю, аєш, док., фам. Лупати якийсь час. Івась, полупавши очима і поскрібши у потилиці, знову ліг і зразу заснув (Мирний, IV, 1955, 22).

ПОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Поколоти, порубати. [Юлія:] Я тобі принесу зараз одну колодку, та полупай, коли вже так наперся! (Фр., IX, 1952, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 103.

Полупати, паю, єш, гл. — очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.

Полупати, па́ю, єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 289.