Про УКРЛІТ.ORG

полуничник

ПОЛУНИ́ЧНИК, а, ч.

1. Ділянка землі, засаджена кущами полуниць.

2. Наливка, напій, пригот. з полуниць. Полуничник. Напій приготовляють так само, як і агрусівку (Укр. страви, 1957, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 103.

вгору