Про УКРЛІТ.ORG

полум'яний

ПОЛУМ’Я́НИЙ, а, е.

1. Який яскраво горить, палає; охоплений полум’ям. Палало село. Шматки розірваних снарядами полум’яних стріх вибухали високо вгору і розліталися червоними птахами в димному небі (Довж., Зач. Десна, 1957, 94).

2. перен. Дуже гарячий; пекучий, жаркий. Вона жде, щоб її цілували не мої, а інші губи — полум’яні й трепетні (Ткач, Жди.., 1959, 86).

3. перен. Який має колір вогню; червоний. Завтра, а може, ще й до вечора розкриється вся полум’яна чашечка маку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); Діти пройшли з барабанами, Пов’язані галстуками полум’яними (Мур., Осінні сурми, 1964, 71); // Який яскраво блищить, світиться, переливається. Місто вже обвішало себе полум’яним намистом електричних ліхтарів (Руд., Остання шабля, 1959, 104); Назбираю за долиною Теплих зір полум’яних (Мал., Звенигора, 1959, 40).

4. перен. Який відзначається пристрасною відданістю справі. Це був полум’яний борець [Леся Українка] за соціальне визволення батьківщини, за свободу людської думки (Рильський, IX, 1962, 39); Геніальний український письменник, видатний громадський діяч, полум’яний революціонер-демократ Іван Франко відіграв велику роль у розвитку суспільних наук (Ком. Укр., 8, 1966, 61); // Палкий, пристрасний. Як поїзди, гуркочуть будні — і не вмирають незабутні Сергій Тюленін бойовий, Любов Шевцова полум’яна, спокійна Громова Уляна (Уп., Вірші.., 1957, 91); // Сповнений запалу, пориву, пристрасті. — А підведіть мене, я встану, — промовив хворий: — Не впаду. Піду, подяку полум’яну радянським людям я складу (Тич., II, 1957, 274); Славний син українського народу Т. Г. Шевченко своїм пристрасним, полум’яним.. словом будив серед народних мас протест проти свавілля царизму (Визначні місця Укр., 1958, 18); // Який виражає запал, порив, пристрасть. Полум’яні очі.

5. перен. У який відбуваються бурхливі події. Пролинуло й третє полум’яне літо. Україна палала від Дону до Дніпра (Довж., І, 1958, 314); Я славлю серцем сорок літ Мій Жовтень полум’яний (Мас., Сорок.., 1957, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 102.

вгору