ПОЛУ́ДРАБОК, бка, ч. Бік возового ящика, утворений за допомогою поздовжніх і поперечних жердин на зразок драбини. Онися вхопилась обома руками за полудрабки й гецала на возі, наче козачка танцювала (Н.-Лев., III, 1956, 204); А вже як їхали, Давид сидів, ноги через полудрабок звісивши, і поганяв (Головко, II, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 101.