ПОЛУ́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́днувати. — Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина (Коб., III, 1956, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 101.