ПОЛОНОФІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полонофі́л і полонофі́льство. Організація [«Руський собор»] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів, які підтримували австрійський уряд (Іст. УРСР, І, 1953, 438); // Стос. до полонофільства. Про «Просвіту» ігумен знав, що вона видає полонофільські, трохи не польські книги (Драг., II, 1970, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 95.