ПОЛКОВНИКІ́ВНА, и, ж., заст. Дочка полковника. — Хоч би мені і суддівна або хоч і полковниківна, так я і не подивлюсь на них, бо улюбив Олену (Кв.-Осн, II, 1956, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 86.