ПОЛИСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати лисим (у 1, 2 знач.). Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис, 1864, № 6156); Батько Вови полисів зовсім, тільки віночок від колишніх кучерів залишився (Коп., Десятикласники, 1938, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 69.

Полисіти, сію, єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 283.