ПОЛЕМІ́ЧНО. Присл. до полемі́чний. У полемічно загострених «Листах до поета», у вірші «Один в любов…» Тичина виступає борцем за нову, революційну естетику (Іст. укр. літ., II, 1956, 59); Великого значення Ленін надавав умінню автора писати захоплено, емоційно, полемічно (Рад. літ-во, 12, 1967, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 64.