ПОЛЕВО́Д, а, ч., рідко. Те саме, що рільни́к. — Працював я, коли ви пам’ятаєте, полеводом колгоспу, в нас-таки, на Полтавщині (Кучер, Чорноморці, 1956, 442); Скрізь полеводу Потрібно за день побувать (Дор., Серед степу.., 1952, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 62.