ПОКУПНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до покупе́ць. — Спитайте козачку Ельмас. Олена по-нашому, — нашвидку кинула покупниця і пірнула в юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 56.