ПОКУПНИ́Й, а́, е́. Який купується за гроші. Оскільки все необхідне для господарства кожна сім’я [у стародавній Греції] виготовляла своїми силами, то покупних виробів майже не потребували, і торгівля була випадковою (Іст. стар. світу, 1957, 74); // розм. Який віддається за гроші, хабарі; продажний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 55.