ПОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що ви́купати. Ще затемна встав Олекса, затопив піч, нагрів літепла — покупати сина (Кочура, Зол. грамота, 1960, 344); — А мене козачка вже й покупала, й переодягла (Тют., Вир, 1964, 474).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 55.

Покупати, па́ю, єш, гл. Выкупать (многихъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 279.