ПОКРУГЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до круглі́шати. Пригадалося їй, як колись помітив інспектор, що вона, вчителюючи, на виду покруглішала (Вас., І, 1959, 220); Від пережитого страху у нього покруглішали очі і тихо посмикувалися вибілені тривогою губи (Тют., Вир, 1964, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 52.