ПОКРИВА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покрива́вити. На обох було страшно дивиться! такі вони були покривавлені й обшарпані! (Н.-Лев., І, 1956, 418); На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифами, мучаться на возах, на відкритих платформах (Гончар, II, 1959, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 44.