Про УКРЛІТ.ORG

покращати

ПОКРА́ЩАТИ, аю, аєш, док. Стати кращим; поліпшитися. [Мавка:] Ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались (Л. Укр., III, 1952, 215); Все в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду (Тют., Вир, 1964, 264); // кому, безос. Стати кращим (перев. про стан здоров’я). Як же Ви почуваєте тепер себе? Чи помогло Вам пробування в санаторії, чи хоч трохи покращало Вам? (Коцюб., III, 1956, 255); На четвертий день хлопчикові ніби покращало, і він заснув спокійно: не вередував, не плакав (Коч., Зол. грамота, 1960, 344); // Стати вродливішим, гарнішим, набути кращого вигляду. Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (Н.-Лев., II, 1956, 230); Улька ніби підросла, покращала в своєму новому вбранні (Добр., Ол. солдатики, 1961, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 43.

вгору