ПО́КРАДЬКИ, присл., розм. Те саме, що крадькома́. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова [Т. Шевченка] рука прихапцем, покрадьки записувала рядки (Літ. Укр., 7.III 1969, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 41.