ПОКОРО́БИТИ, ить; мн. поко́роблять; док., перех., перев. безос.

1. Викривити, погнути (звичайно про дію тепла, сухості або вогкості); пожолобити. Підлогу покоробило.

2. перен., розм. Дуже неприємно вразити, викликати неприємне почуття. Коли Кармазин раптом опинився його безпосереднім начальником, Сагайду це просто покоробило (Гончар, III, 1959, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 38.