Про УКРЛІТ.ORG

поколотися

ПОКОЛО́ТИСЯ 1, ко́леться, док. Вкритися тріщинами в багатьох місцях або розколотися на багато частин. Долівка в хаті була чорна, з ямами, стеля покололась (Коцюб., І, 1955, 47); Вже немилосердно пече сонце, вже вітер рве й вихрить над льодами, вже потріскались, покололись вони, але Дніпро не може скинути крижаного покрову, жде (Скл., Святослав, 1959, 86).

ПОКОЛО́ТИСЯ2, колю́ся, ко́лешся, док. Уколоти, поранити себе чим-небудь гострим у багатьох місцях. Дівчина і через ту стерню хутко перейшла, так вправно совгаючи по ній босими ногами, що й не покололась (Л. Укр., III, 1952, 737).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 36.

вгору