ПОКОЛОСИ́ТИСЯ, о́ситься, док. Утворити колос. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась (Чуб., II, 1878, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 35.

Поколоситися, шуся, сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 274.