ПОКОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Ковалювати якийсь час. Ще й тепер голова артілі.. нерідко заходить до кузні трохи «поковалювати» (Хлібороб Укр., 10, 1965, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 33.