ПОКИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Хитнутися кілька разів. І, покивавшись на місці, знову почав. Плавно і красно лилась його бурливая річ (Мирний, III, 1954, 387).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 21.