ПОКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Скасувати, ліквідувати все або багато чого. Отут-то й настав час порозумітися панові з мужиком, покасувати усяку несправедливість і жити миром, як усі люди (Кол., Терен.., 1959, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 16.

Покасувати, су́ю, єш, гл. Упразднить (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 270.