ПОЗОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш. док., перех., рідко. Зоставити десь усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Поступово щось навіть схоже на співчуття прокидається в Яреська до них, до цих понурених і одурманених ворогів.. Теж люди. Десь позаставляли й матерів, і коханих дівчат, і домівки (Гончар, II, 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 826.