ПОЗОЛО́ТНИК, а, ч. Фахівець із золотіння. Сьогодні на Головному павільйоні [виставки] москвичі-позолотники закінчили золочення шпиля, висота якого досягає 70 метрів (Веч. Київ, 8.ІХ 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 825.