ПОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який проводиться, здійснюється, відбувається по змінах (у 3 знач.). Для неї [робітничої молоді] збудовано спеціальний просторий будинок, що дозволило організувати позмінне навчання (Рад. Укр., 24.ХІ 1956, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 821.