ПОЗЛОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, ости́шся, док. Злоститися якийсь час. — Димцьо позлоститься і перестане, я його знаю (Фр., III, 1950, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 819.