ПОЗДІЙМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Здійнятися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Мов невиди́мая рука тут положила Границею отсії дві гори́, Що ви́соко до неба поздіймались (Л. Укр., І, 1951, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 810.