ПОЗДОРОВІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до здорові́шати. Минуло вже два роки, як Ганна пішла за Демида. За цей час вона, видимо, поздоровішала, щоки почервоніли (Гр., II, 1963, 158); Він останнім часом поздоровішав, зміцнів (Гончар, Земля.., 1947, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 810.

Поздоровішати, шаю, єш, гл. = Поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 263.