ПОЗДВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Здвигнути, зрушити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Таке каміння, що насилу з місця поздвигали (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 809.

Поздвигати, га́ю, єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 263.