ПОЗГА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Згадати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Нам важко було, а Катрю обняла якась радість божевільна: усе вона позгадувала і балакала не стихаючи (Вовчок, І, 1955, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 808.

Позгадувати, дую, єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 262.