ПОЗВИЧАЙНІ́ШАТИ, аю, аєш, док., розм. Стати ввічливішим; посмирнішати. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м’який, хоть в ухо бгай (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 806.

Позвичайнішати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м’який, хоть в ухо бгай. Конот. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 262.